Сайт створено на платформі Nethouse. Хочете такий же?
Власнику сайту

Історія Джерела Святої Анни

Історія Святого місця

   

    Про те, що вода в онішківському джерелі цілюща люди знали ще в XVI ст. За легендою на місці джерела колись стояв храм села Онишківці. Одного разу село спалили татари, але церква пішла під землю - тільки й було чути дзвін. Через деякий час на цьому ж місці пастухи знаходять ікону Святої Анни і забирають її в нову сільську церкву. Але ікона таємничо зникає з храму і його знаходять на місці виявлення. Так повторюється кілька разів - образ раз по раз повертається в ліс не дивлячись навіть на ті почесті з якими його повторно переміщують до церкви. Нарешті, все зрозумівши жителі Онішковці вирішують більше не зрушувати з місця ікону і спеціально для неї, прямо посеред лісу, побудували каплицю.

    Як схвалення правильності їх дій поруч починає бити джерело з чудодійною водою. При цьому виникло джерело також дуже незвичайним чином - за переказами в сосну вдарила блискавка і пройшовши по дереву зайшла в землю. Тому джерело, почало бити з-під її коренів люди називають «громовим», також - «Троїцьким». Але тут виникає нова проблема: власник місцевих земель ігноруючи прохання людей почав знущатися над ними кажучи, що не бачить ікони. За це він був відразу покараний - осліп. Тільки обмивання водою з джерела повернуло йому зір. Після цього саме на його кошти і будують каплицю. У 1853 році на місці старої будують нову каплицю, яку ж додатково зміцнюють в 1887 році.

    Про те, що не варто забирати від ікони тому, що вона вимагає, громада ще раз переконується вже в XIX в. Тоді селом володіла людина, яка була майже паралізована. Він безрезультатно витратив на своє лікування багато грошей і в розпачі почав молитися на свою сімейну ікону з досить рідкісним сюжетом де Діва Марія ліквідує змія-спокусників. Уві сні до нього прийшла саме Богородиця і розповіла, що лікування буде, але натомість людина повинна принести свою сімейну ікону до джерела і побудувати біля нього нову каплицю. Власник села прокинувся абсолютно здоровим і виконав свою обіцянку. Однак переїжджаючи в інше село він вирішив забрати ікону назад. Але хлопчика, який був посланий це зробити спочатку охопив неймовірний жах, а потім і параліч - він не зміг повісити її назад.


    Згодом прийшла Перша світова війна і австрійські війська повністю розібрали каплицю, а заодно і Свято-Троїцький храм у свої фортифікаційні укріплення. Нове місце для молитви вдалося звести вже в 1930-х роках, причому спільними зусиллями - на кошти та місцевих парафіян, і прийшлих прочан. Її функціонування припиняє радянська влада в 1959.

   

    Знову повноправно користуватися джерелом люди змогли вже в 1991 році. Правда тільки після того як розчистили засипані джерела, а з плит якими їх закрили зробили невеличкий басейн - радянська влада встигла накоїти святилищу чимало шкоди, проте так і не змогла повністю зупинити джерело. В цьому ж році тут з'являється храм Святої Анни. У 2000 році при джерелі відкривається жіночий скит Свято-Миколаївського жіночого монастиря (с. Городок Рівненського району).


    Ексклюзивні знімки місцевих жителів, що були зроблені на Джерелі Святої Анни в кінці 90их років.






    Оскільки до  Озера Св.Анни йде постійний потік туристів і паломників - було прийнято рішення обладнати всі умови для обмивання. Зроблені роздягальні, трапезна, вбиральні і т.д.